>>3
> І це ж зараз купа варіантів в що пограти,
Зараз це вже не то. Та і вся суть таких ігор, як на мене, це коли суперник поруч з тобою сидить, щоб бачити його емоції під час гри. У мене ні друзів таких ні родичів нема.
В дитинстві в часи денді-сеги ото кайф був прийти до когось на хату і зарубитись в мортал комбат якийсь. Бля, йобана ностальгія.
Дивився тут недавно анімцо, до речі, high score girl якраз про це, норм там тема розкрита була. Але графон в тайтлі звісно буее, хоча з часом звикнути можна.

>>4
Доллчую, вже не те. Намагався недавно пограти у новий стрітфайтер, пару вечорів було весело подивитись на нові дизайни персонажів та анімації мувів, але на цьому все.

>>4
> Зараз це вже не то.
Ну, дивлячись що розуміти під "зараз".

Останні десятиліття файтинг-сцена на неабиякому підйомі. В світі. Якщо перші турніри Японії, США та Європи проходили в звичайних аркадах та орендованих потайки шкільних класах (куди везли приставки та телевізори) то тепер EVO це капець яка престижна подія.

В Україні, в Києві, в нульових, була невелика тусовка гравців які тренувалися аж всерйоз. Але потім я від того відійшов і не знаю куди вони поділися.

Бо "простих гравців" знайти не так вже й складно. Просто почухай першого ж анімешника і з вірогідністю в 50% він буде в це грати (але не факт що саме в ту гру яку любиш ти).

> Та і вся суть таких ігор, як на мене, це коли суперник поруч з тобою сидить, щоб бачити його емоції під час гри.
Цілком згоден. Це (було) весело, це додавало додаткових емоцій.

Але ковід все це поламав. І вся тусовка добровільно-примусово перетекла в онлайн. Зрештою, для розвитку руху так навіть краще бо багато хто не мав ресурсів кататися на турніри. Я от кілька разів з'їздив і всьо. А онлайн я можу порубатися з живою людиною без того щоб купувати квитка, шукати де б переночувати і оце от все.

Хоумфайти це весело але лише для тих хто живе у великих містах. В малих ти можеш просто не знайти собі однодумців і задротиш сам, проти компа. Але це дещо не те. Бо комп може люто чітити (американські релізи СФ2 найвідоміший приклад) або просто неадекватно реагувати на твої дії. Тим більш що в цьому жанрі є персонажі, чия гра заснована на обманних рухах чи фреймптапах. Але реакція цпу на це тобі невідома. Ти не знаєш що працює, а що ні.

В онлайна два недоліки, конект та відсутність зворотнього зв'язку. І якщо конект зараз багато в кого пристойний (особливо звавдяки ролбек неткоду) то з зворотнім зв'язком все доволі фігово. Під час гри з якимось шанованим добродієм тобі той добродій не порадить як покарати його атаку в блок. Бо не має такої можливості. Хіба якщо ви з ним додатково наперед домовились про це і маєте окремий войс-чат. А самостійно в цьому розбиратись, читати мертві форуми, перевіряти шось в тренуванні, це нині будуть робити не тільки лиш всі.

> В дитинстві в часи денді-сеги ото кайф був прийти до когось на хату і зарубитись в мортал комбат якийсь. Бля, йобана ностальгія.

І перші чампи по УМК3 в клубах, хехе.
Ностальгія. Хороші були часи.

> high score girl
Ага, бачив це. Прикольне аніме.

Продовжую привертати увагу до треду

;D

Провів свій перший ранговий двобій в SC6.

Суперник знайшовся менш ніж за хвилину (налаштування конекту 4+) і я такий, думаю, ну всьо. Тепер я від тебе швидко не відстану.

І хоча воно той самий персонаж проти якого ти вже грав локально, як проти ЦПУ, в голові все крутиться зовсім інакше. Бо то ж жива людина на іншому боці дроту!11

Загалом, програв три перші гри, потім нарешті одну виграв. В п'ятій трапився дисконект. Акурат коли я його почав пресувати. Чи то я його вже задовба чи шо ше шось, хз. Але нарікань на якість зв'язку під час гри в мене нема, все ідеально, ніяких лагів.

Так, воно гірше ніж грати локально з друзяшками. Нема отого "ГАГАГА ЛОШАРА", "ТА ЯК Я Ж БЛОК ТРИМАВ" і, звісно ж, "ЧЕКАЙ НЕ БИЙ ШОСЬ СПРОБУЮ".

Але де ті друзяшки тепер...

А давайте поговоримо про контролери для цього веселого жанру.

Бо всьо таке красіве, швидке, яскраве. Кубики під сорочками (6, а не 1), коротенькі спіднички на пружних сідничках, магія!

Тут не буде конкретних моделей, бо ще звинуватять в рекламі або (що більш вірогідно) в тому що модельнейм поламалася зразу після розпакування, а я гівнюк (може й так але не тому).

Тому обирайте моделі самі :)

Хороший варіант - подивитись на чому грають вдома (не на змаганнях) професійні гравці (а не тіктокери якісь) і купити те саме. Але зверніть увагу на сумісність того контроллера з саме вашим девайсом (ПК чи якась консоль).

Або просто покурити реддіт на цю тему. Купа форумів померла/закрилась, дещо перейшло в діскорд (але я там не сиджу то ж не підкажу). А реддіт найпростіший варіант, без смс та реєстрації.

А поки ви дивитесь я почну.

Номер один - звичайна клавіатура. Навіть не обов'язково механічна.

Це щоб нічого додаткового не купувати.

Колись на клавіатурних гравців дивилися доволі скептично, - на клавіатурах грала невелика кількість чуваків що прийшли з емуляторної сцени (рідних ПК-файтингів було дуже мало і здебільшого вони були... не дуже). Успішну ж гру (перемоги, в тому числі й на змаганнях) показувала ще менша кількість. Але за кілька абзаців ми дізнаємося що то все було від банальної нестачі досвіду. Просто коли ти починаєш сам, ще й в умовах певного інформаційного вакууму (користуючись нагодою передаю привіт всій файтинг-тусовці інтернетів кінця 90х-початку 00х) і тобі щось не вдається то ти не знаєш чому саме. Руки криві? Девайс непідходящий? Девайс несправний? Чи може все це разом???

Клавіатура, насправді, ненайгірший варіант, надто якщо низькопрофільна (мінімальний час від натискання до спрацювання). Особливо для файтингів старої школи, які або вийшли на аркадних автоматах, або використовують олдскульну схему керування. У вас одна рука відповідає за переміщення, а інша за удари. І задіяна у вас більшість пальців, а не по одному з кожної руки. Це покращує як швидкість введення команд, так і натискання 2+ кнопок одночасно. Важливий момент - на кожен напрямок руху у вас окрема кнопка. В багатьох іграх хоч і є можливість стрибання але вона небезпечна. Легко карається. А на клавіатурі у вас ніколи не буде випадкових стрибків чи інших помилкових введень команд. І тут мова не лише про новачків в грі. На змаганнях, з-за психологічного тиску, зафейлити введення може хто завгодно. Бо до атмосфери змагань теж треба звикати.

Варіант 2-1: Звичайний геймпад. Консолепанам просто, вони це отримують в комплекті. Іншим доводиться купувати окремо. Хрестовина (може бути й у вигляді кола) для руху, 4 кнопки атак, 4 кнопки для прив'язок типу А+В. Зручний варіант, надто коли хочеться грати на м'якенькому дивані з порнокастингу, а не на стільчику взірця "прощавай спина". Безліч альтернативних опцій від сторонніх виробників, на різний розмір рук та гаманця. Стосовно дріт/бездріт, я старий. То ж галасую за дротові варіанти (які не треба заряджати). Тим більш що з бездротовими на турнірах є суттєві проблеми. Там кожен з гаджетами і ефір засмічений радіосигналами. І з-за цього збільшується затримка між натисканням на кнопку та реакцією на неї. Доходить до 15-18 кадрів. Це дофіга. В сучасних (і навіть не дуже сучасних) іграх в одній секунді 60 кадрів анімації.

//я не настільки інженер щоб сперечатися на цю тему, це інфа від учасників турнірів

В домашньому використанні великої різниці нема. Але на п'яну голову ви не обірвете дріт. Зручно для тих хто.

Варіант 2-2: розширена версія "звичайного геймпаду", в якого замість стіків дві звичайні клавіші (тобто, загалом 6, а не 4). Плюс 4 бокові. Фактично, зроблено з прицілом на гравців в файтинги, яким не потрібні стіки (переміщення незручне, натискання довге), а потрібна пара додаткових простих кнопок. Таких геймпадів теж купа, на будь-який смак та гаманець.

//Саме на такому варіанті натискаю я, маю якусь стару версію Hori Fighting Commander. Великий, зручний, довгий дріт. Я задоволений. Ще раз наголошу що це варіант лише для ігр яким не потрібні стіки, - вони тут відсутні.

А є й варіанти де і 6 кнопок і 2 стіки.

>>32
І ми продовжуємо.

Варіант 3 (еліта старої школи): аркадний стік (домашня версія). Це дійсно контролер як на аркадах, просто закатаний в окремий корпус. Дуже крута, колись навіть культова, штука, свого часу обов'язковий атрибут професійного гравця. Всі "імена" грали на такому девайсі і ти, звісно ж, хотів у всьому їх наслідувати.

Нахабно та безсоромно (заздріть!11) ерегована паличка насолоди, яку можна смикати в будь-якому напрямку. Купа розкішних круглих кнопок, які легко намацати всіма пальцями навіть з заплющеними очима. Також все це можна безкінечно кастомізувати. Кольори, розміри, чутливість, електроніку, все.

Але нині це не має великого сенсу. Відомі гравці (які дещо впливають на вибір решти), типу Джастіна Вонга, Дайго Умехари чи Алекса Валле, грають на стіках тому що вони на них виросли. На них вони тренувалися, з ними перемагали. Але аркади помирають, навіть в Японії. Їх замінили домашні консолі та онлайн. Частково цьому й ковід посприяв (падло таке). І в останні роки все більше й більше гравців починають саме з геймпадів. І, якщо витратили на це достатньо зусиль, вони виграють на чемпіонатах. А це вже цілком собі показник.

З іншого боку, всі сучасні ігри виходять з прицілом на домашніх гравців. А це значить геймпад. Це впливає як на загальну схему керування, яку прикрутять до гри, так і концепцію виконання "складних" атак. Деякі сучасні ігри (Street Fighter 6 точно) мають "сучасні" ж схеми керування (не обов'язкові, вмикаються окремо в меню). В яких вам вже не треба тижнями тренуватися зав'язувати пальці у вузол, заради переможної атаки. Достатньо вчасно натиснути кілька кнопок. Або взагалі одну. Схема обмежена і не дає повного контролю над персонажем (та легких перемог). Але для "підпивасного" геймінгу вистачає.

інб4: на початку стік не те що не вирішить ваших проблем з введенням команд, він додасть нових (до смикання тої осоружної палички тре звикати).

Варіант 4: хітбокс. Відносно нова тема (їй років з 10). Вигляда як аркадний стік, в якого відпиляли паличку насолоди і замінили її на окремі 4 кнопки. Якщо часто їздити на турніри чи бодай хоумфайти то доволі корисний ергономічний момент. А ще це, фактично, звичайна клавіатура. Але з фетишними свічами, круглими кейкапами та меншою кількістю кнопок (зате більшою ціною за все це). Від чого колись йшли, до того й прийшли. І це все теж можна безкінечно кастомізувати, було би бажання (та гроші). І на цей тип контроллера аж бігом перейшла купа кіберспортсменів.

Ця штука вистрілила завдяки хорошому маркетингу неабиякої точності при введенні команд переміщення і тепер ти ніколи ніколи не стрибнеш вперед, вводячи комбінацію для "вогняної кулі" (вниз, вниз-вперед, вперед+А), бо випадково натиснув ще й "вперед-вверх" (під час активної гри є безліч можливостей запороти введення команди). В принципі, якщо є час та натхнення тренуватися, надто з прицілом на змагання, є сенс купувати таку штуку та вчитися з нею працювати. Перевага аркадного стіка збереглася (купа великих окремих кнопок для ударів і вам вже не треба обирати що ж забіндити на єдину вільну кнопку, А+В чи В+К), саму ж паличку замінили на простіші (для звикання) 4 кнопки.

Тне енд.

Загалом, в 2023 не має великого значення на чому ви граєте. Це починає грати роль на високих рівнях гри з живим суперником, де вже важлива кожна дрібниця (а ще в Японії є якісь відбіркові змагання, на яких заборонено грати з геймпадами). Але в перші роки грати можна на чому завгодно, поки це зручно. І поки ваш контроллер підключається напряму, а не через додатковий адаптер (додаткові лаги).

//Мова про чесну гру, а не про використання макросів. Бо такі нині зустрічаються в онлайні. В будь-яку секунду можуть провести складну комбу (ознака суворого ноулайф профі з 9000 годинами) але мають великі проблеми з простими діями, типу кроку вбік чи блокування (характерна ознака новачка).

Контроллер справний? Вам зручно? Вперед, за перемогами.

Бо можна ж купити такий самий стік як "в Дайго".

//Дайго Умехара, 42 роки (2023) жива легенда кіберспорту, професійний гравець в файтинги з гігантським досвідом. В поле зору широкого загалу потрапив завдяки епічному EVO Moment 37 (гуглиться).

Але але щоб грати "як Дайго" вам знадобиться не один десяток років.

Тому грайте на чому зручно і не грайте собі мізки. Це весело.

Мирного неба.

А хто це аж до кінця дочитав, закиньте пару гривенів Степану на бірду, на дрон в сусідній нитці чи знайомим волонтерам. Або все це одразу :)

>>32
А у мене є дешевий польський геймпад з аналоговими стіками, який я ще в нульових купив щоб в PES грати на пека. Досі іноді юзаю як наприклад в емуляторі пс3 коли персону5 проходив.
Хз навіщо вам ця інфа, алесь ось так.

Графоманія для майбутніх поколінь чи шо.

Як перестати смоктати і почати... Смоктати менше?

Пан мав трохи чату та натхнення, пан написав літери.

Поїхали чи шо.

Ознайомся з словником термінів файтинг ігр. В кожному гайді є купа специфічних термінів типу окіземе, реверсал чи дп і ти маєш розуміти що це означає.
РТФМ: https://glossary.infil.net/

Вибери свого персонажа (-ів, у випадку командних ігор). Це окрема і доволі складна тема але, поки ти не збираєшся на EVO, цілком спокійно можна обирати персонажа за розміром м'язів, по довжині спіднички чи навіть по аватарці. Ефективність персонажа, силу, "крутизну", залиш для подальших етапів. Але май на увазі - в кожній грі є свої "топи" і свої "аутсайдери". 20 років тому Едді (Tekken) був найулюбленішим героєм наших ігрових клубів, просто тому що за нього могли вигравати навіть абсолютні новачки в грі. Натискай випадкові кнопки, щось та вийде. І суперник це не заблокує. Але це не тому що Едді такий крутий персонаж. Це тому що гравці тих часів були поганими. Але з часом прийшов досвід і Едді вилетів з списку популярних персонажів тої гри.

Зараз в тебе задача - освоїти основи.

Звикни до того як рухається герой. В залежності від гри, персонажі можуть мати різну швидкість руху/висоту стрибків. Вивчи мувлист. Прості атаки, командні, спеціальні, супери. Це не лише для того щоб бити супротивника, це ще й для контролю простору навколо себе (іноді ще й для переміщення). В різних атак різна дистанція ефективності. В грі King of Fighters зустрічається персонаж з батогом, який може тебе дістати аж на іншому боці арени. І що з тим будеш робити?

Якісь атаки просто знімають життя супротивнику. Якісь добре підходять для контролю простору. Якісь можна використовувати як ППО (мають хороші протиповітряні властивості). А з якоюсь атакою можна йти в контратаку бо вона рухає героя вперед і має так звані "кадри невразливості" (чи автоброню). Це все треба знати і використовувати. Туди ж - маєш знайти для свого персонажа атаки для покарань (коли тебе вдарили в блок і можеш зразу відповідати), атаки які дістають лежачих супротивників, атаки з якими сам будеш вставати і атаки які пробивають сидячий блок (так звані "черезголову"). Або знайти на якомусь форумі (з тих які ще вимкнули) тіпа, який все це зробив за тебе. Також бажано знати коли все це використовувати не слід. Умовно, кидати з близької дистанції вогняну кулю в суперника, який володіє якимось "магічним дзеркалом" (Юкі, Last Blade), що відбиває всі атаки "снярядного" типу (ножі, каміння, стріли, вогняні кулі), не найкраща ідея. Є ненульова вірогідність того що це повернеться тобі в лице, ще до того як втигнеш поставити блок.

В 2Д файтингах мувлисти відносно короткі але в 3Д іграх в мувлистах по 100500 і більше позицій. І в кожного вказаного там руху є свої переваги та недоліки. І значну частину з того треба опанувати, перш ніж на щось претендувати.

Вчися поєднувати всі атаки персонажа в простенькі комбо на 2-3 удари. Класика жанру (з 1991 року) - сидячий удар ногою (проста атака) + вогняна куля (спеціальна атака). Якщо це зробити швидко то супротивник, який пропустив перший удар, не встигне відновитись. І гарантовано пропустить другий удар. Профіт!

Зараз з цим доволі просто, кожна бодай трохи популярна гра має якісь комбо-гайди на ютубі. Просто береш і повторюєш. Але май на увазі що далеко не все з тих комбо-відео вийде повторити в реальному двобої. Деякі ігри мають механіки виходу з комбо, в деяких іграх персонажі мають різні розміри і те що працює на величезному врестлері не спрацює на тендітній школярці. І, про всяк випадок, якщо ти граєш в King of Fighters XIII то не сильно журися з-за того що не зміг пройти тамошній режим комбо-випробувань. Вважається складним навіть професійними гравцями :)

Зверни увагу: коротке комбо на 3-4 удари, яке ти можеш гарантовано провести, набагато краще за комбо на 10-15 ударів, яке тобі вдається один раз з сотні і лише в тренуванні. Це характерна ознака (і фейл) новачків, які не звертають увагу на основні елементи гри, а зразу намагаються вивчити якесь суперпотужне комбо. Рівень складності твоїх технік має відповідати рівню твоєї гри. Це може не дуже весело зате доволі ефективно. Нема сенсу бігти вчити (дуже ефективну) механіку парирування в Street Fighter 3, поки в тебе проблеми з базовими рухами і ти ще не розумієш коли парирувати варто, а коли ні.

Наступне - пошук так міксапів. Це ланцюжок атак, які вимагають різного захисту проти них. Наприклад, вдарити два рази супротивника по ногах і, тим самим, змусити його зайти в нижній блок. І як тільки він це зробить ти (радісно) вдариш його атакою яка б'є "через голову". Якщо тобі пощастить то супротивник не встигне відреагувати на анімацію нової атаки і пропустить удар. І, зверни увагу, - виходів на той (радісний) удар у тебе має бути декілька. Інакше живий супротивник просто це завчить.

Десь на цьому етапі можна потроху викручувати складність гри проти компа на максимальну. Дійти до стабільних десь 7/10 перемог в версус-режимі вже хороший результат, який трохи підготує тебе до двобоїв з живими людьми в онлайні (бо якщо ти це читаєш то фіг маєш з ким грати ірл). Чому аж 7 з 10?..

Онлайн в файтингах доволі сильно залежить від його... Медійності. На релізі (основної гри чи великого длц) в онлайні купа люду з різним рівнем. Але з часом багато кидає гру і в ній залишаються лише фанати. Які з часом прокачуються до дуже суворих гравців. Мій перший нормальний бій в ранкеді Soul Calibur 6 був з якимось тіпом що набив за 18000 балів за Максі і десь за годину рубанини я зміг виграти лише один матч (напевно той чувак тоді вечеряти пішов). Декілька разів я вигравав в нього 2 битви з 5, часто вдавалося зняти йому 70%+ життя. Але так щоб взяти 3 раунди з 5, це лише раз. Чудовий результат для новачка SC6, я вважаю.

Але недавно я зустрів монстра, який мав за 60000 на Хільді і там в мене було взагалі без шансів.

Подібна різниця трапляється тому що Soul Calibur 6 гра, "стара". 2018 року. Середній щоденний онлайн (Steam, осінь-зима 2023) крутиться навколо 200-300 гравців. Новачків мало і система просто не знайшла нікого більш підходящого на мої 150 балів.

Вирішення проблеми: форуми чи дискорд-канали по грі, де можна шукати гравців під +/- свій рівень.

Дуже корисним на цьому етапі буде перегляд відео з досвідченими гравцями, з яких ти будеш брати таку собі статистику про використання різних ударів. Двобої таких гравців більшу частину часу взагалі "нудні", для людини не в темі, бо "вони не роблять нічого крутого". Але насправді під капотом там ведуться серйозні розрахунки для пробивання оборони супротивника, щоб вставити туди свою, підготовану в тренуваннях, атаку. І використовуються для цього лише найбезпечніші (гуглимо поняття "фреймдата", для тих кому хочеться більшого) рухи.

Гра (в файтинги але не лише) проти живої людини доволі сильно відрізняється від гри проти компа. Надто якщо грати проти досвідченого гравця. Якщо в тебе якась атака постійно працює проти комп'ютера це ще не значить що вона так само буде працювати і проти живої людини. Яка почитала форум (чи просто грала деякий час) і тепер знає як її уникати чи навіть карати. З цього ж випливає таке явище як "конфлікт" досвідів, коли різні люди сперечаються на тему доцільності тої чи іншої атаки. Все просто - в гравців які мають 5000 годин проти живих людей (в яких теж по 5000 годин) і гравців з 50 годинами проти нерухомого бота в тренуванні ну дуже різний досвід та розуміння ігрових механік.

Ну й останнє. Май якийсь план. Не натискай рандомно клавіші, а використовуй їх враховуючи специфіку обраного персонажа. Май якусь мету. Справа в тому коли ти щось робиш, щось інше в цей ж момент робити вже не можна. Найпростіший приклад - стрибок. В дуже великій кількості ігор (якщо взагалі не в більшості, я просто не знаю) персонажі в повітрі не можуть блокувати атаки. От ти на когось стрибнув, а суперник був до цього готовий і зустрів тебе своїм найкращим ударом.

От загалом і все.

І пам'ятай. Спочатку твоя основна задача не виграти матч. А навчитися чомусь новому. Що більше досвіду в грі ти маєш то більше опцій тобі доступні в одиницю часу.

Мирного неба.

А хто дочитав і має з чого то донатим Степану на бірду та/або Залужному на перемогу.