Video Games

>>3
> І це ж зараз купа варіантів в що пограти,
Зараз це вже не то. Та і вся суть таких ігор, як на мене, це коли суперник поруч з тобою сидить, щоб бачити його емоції під час гри. У мене ні друзів таких ні родичів нема.
В дитинстві в часи денді-сеги ото кайф був прийти до когось на хату і зарубитись в мортал комбат якийсь. Бля, йобана ностальгія.
Дивився тут недавно анімцо, до речі, high score girl якраз про це, норм там тема розкрита була. Але графон в тайтлі звісно буее, хоча з часом звикнути можна.

>>4
Доллчую, вже не те. Намагався недавно пограти у новий стрітфайтер, пару вечорів було весело подивитись на нові дизайни персонажів та анімації мувів, але на цьому все.

>>4
> Зараз це вже не то.
Ну, дивлячись що розуміти під "зараз".

Останні десятиліття файтинг-сцена на неабиякому підйомі. В світі. Якщо перші турніри Японії, США та Європи проходили в звичайних аркадах та орендованих потайки шкільних класах (куди везли приставки та телевізори) то тепер EVO це капець яка престижна подія.

В Україні, в Києві, в нульових, була невелика тусовка гравців які тренувалися аж всерйоз. Але потім я від того відійшов і не знаю куди вони поділися.

Бо "простих гравців" знайти не так вже й складно. Просто почухай першого ж анімешника і з вірогідністю в 50% він буде в це грати (але не факт що саме в ту гру яку любиш ти).

> Та і вся суть таких ігор, як на мене, це коли суперник поруч з тобою сидить, щоб бачити його емоції під час гри.
Цілком згоден. Це (було) весело, це додавало додаткових емоцій.

Але ковід все це поламав. І вся тусовка добровільно-примусово перетекла в онлайн. Зрештою, для розвитку руху так навіть краще бо багато хто не мав ресурсів кататися на турніри. Я от кілька разів з'їздив і всьо. А онлайн я можу порубатися з живою людиною без того щоб купувати квитка, шукати де б переночувати і оце от все.

Хоумфайти це весело але лише для тих хто живе у великих містах. В малих ти можеш просто не знайти собі однодумців і задротиш сам, проти компа. Але це дещо не те. Бо комп може люто чітити (американські релізи СФ2 найвідоміший приклад) або просто неадекватно реагувати на твої дії. Тим більш що в цьому жанрі є персонажі, чия гра заснована на обманних рухах чи фреймптапах. Але реакція цпу на це тобі невідома. Ти не знаєш що працює, а що ні.

В онлайна два недоліки, конект та відсутність зворотнього зв'язку. І якщо конект зараз багато в кого пристойний (особливо звавдяки ролбек неткоду) то з зворотнім зв'язком все доволі фігово. Під час гри з якимось шанованим добродієм тобі той добродій не порадить як покарати його атаку в блок. Бо не має такої можливості. Хіба якщо ви з ним додатково наперед домовились про це і маєте окремий войс-чат. А самостійно в цьому розбиратись, читати мертві форуми, перевіряти шось в тренуванні, це нині будуть робити не тільки лиш всі.

> В дитинстві в часи денді-сеги ото кайф був прийти до когось на хату і зарубитись в мортал комбат якийсь. Бля, йобана ностальгія.

І перші чампи по УМК3 в клубах, хехе.
Ностальгія. Хороші були часи.

> high score girl
Ага, бачив це. Прикольне аніме.

Продовжую привертати увагу до треду

;D

Провів свій перший ранговий двобій в SC6.

Суперник знайшовся менш ніж за хвилину (налаштування конекту 4+) і я такий, думаю, ну всьо. Тепер я від тебе швидко не відстану.

І хоча воно той самий персонаж проти якого ти вже грав локально, як проти ЦПУ, в голові все крутиться зовсім інакше. Бо то ж жива людина на іншому боці дроту!11

Загалом, програв три перші гри, потім нарешті одну виграв. В п'ятій трапився дисконект. Акурат коли я його почав пресувати. Чи то я його вже задовба чи шо ше шось, хз. Але нарікань на якість зв'язку під час гри в мене нема, все ідеально, ніяких лагів.

Так, воно гірше ніж грати локально з друзяшками. Нема отого "ГАГАГА ЛОШАРА", "ТА ЯК Я Ж БЛОК ТРИМАВ" і, звісно ж, "ЧЕКАЙ НЕ БИЙ ШОСЬ СПРОБУЮ".

Але де ті друзяшки тепер...

А давайте поговоримо про контролери для цього веселого жанру.

Бо всьо таке красіве, швидке, яскраве. Кубики під сорочками (6, а не 1), коротенькі спіднички на пружних сідничках, магія!

Тут не буде конкретних моделей, бо ще звинуватять в рекламі або (що більш вірогідно) в тому що модельнейм поламалася зразу після розпакування, а я гівнюк (може й так але не тому).

Тому обирайте моделі самі :)

Хороший варіант - подивитись на чому грають вдома (не на змаганнях) професійні гравці (а не тіктокери якісь) і купити те саме. Але зверніть увагу на сумісність того контроллера з саме вашим девайсом (ПК чи якась консоль).

Або просто покурити реддіт на цю тему. Купа форумів померла/закрилась, дещо перейшло в діскорд (але я там не сиджу то ж не підкажу). А реддіт найпростіший варіант, без смс та реєстрації.

А поки ви дивитесь я почну.

Номер один - звичайна клавіатура. Навіть не обов'язково механічна.

Це щоб нічого додаткового не купувати.

Колись на клавіатурних гравців дивилися доволі скептично, - на клавіатурах грала невелика кількість чуваків що прийшли з емуляторної сцени (рідних ПК-файтингів було дуже мало і здебільшого вони були... не дуже). Успішну ж гру (перемоги, в тому числі й на змаганнях) показувала ще менша кількість. Але за кілька абзаців ми дізнаємося що то все було від банальної нестачі досвіду. Просто коли ти починаєш сам, ще й в умовах певного інформаційного вакууму (користуючись нагодою передаю привіт всій файтинг-тусовці інтернетів кінця 90х-початку 00х) і тобі щось не вдається то ти не знаєш чому саме. Руки криві? Девайс непідходящий? Девайс несправний? Чи може все це разом???

Клавіатура, насправді, ненайгірший варіант, надто якщо низькопрофільна (мінімальний час від натискання до спрацювання). Особливо для файтингів старої школи, які або вийшли на аркадних автоматах, або використовують олдскульну схему керування. У вас одна рука відповідає за переміщення, а інша за удари. І задіяна у вас більшість пальців, а не по одному з кожної руки. Це покращує як швидкість введення команд, так і натискання 2+ кнопок одночасно. Важливий момент - на кожен напрямок руху у вас окрема кнопка. В багатьох іграх хоч і є можливість стрибання але вона небезпечна. Легко карається. А на клавіатурі у вас ніколи не буде випадкових стрибків чи інших помилкових введень команд. І тут мова не лише про новачків в грі. На змаганнях, з-за психологічного тиску, зафейлити введення може хто завгодно. Бо до атмосфери змагань теж треба звикати.

Варіант 2-1: Звичайний геймпад. Консолепанам просто, вони це отримують в комплекті. Іншим доводиться купувати окремо. Хрестовина (може бути й у вигляді кола) для руху, 4 кнопки атак, 4 кнопки для прив'язок типу А+В. Зручний варіант, надто коли хочеться грати на м'якенькому дивані з порнокастингу, а не на стільчику взірця "прощавай спина". Безліч альтернативних опцій від сторонніх виробників, на різний розмір рук та гаманця. Стосовно дріт/бездріт, я старий. То ж галасую за дротові варіанти (які не треба заряджати). Тим більш що з бездротовими на турнірах є суттєві проблеми. Там кожен з гаджетами і ефір засмічений радіосигналами. І з-за цього збільшується затримка між натисканням на кнопку та реакцією на неї. Доходить до 15-18 кадрів. Це дофіга. В сучасних (і навіть не дуже сучасних) іграх в одній секунді 60 кадрів анімації.

//я не настільки інженер щоб сперечатися на цю тему, це інфа від учасників турнірів

В домашньому використанні великої різниці нема. Але на п'яну голову ви не обірвете дріт. Зручно для тих хто.

Варіант 2-2: розширена версія "звичайного геймпаду", в якого замість стіків дві звичайні клавіші (тобто, загалом 6, а не 4). Плюс 4 бокові. Фактично, зроблено з прицілом на гравців в файтинги, яким не потрібні стіки (переміщення незручне, натискання довге), а потрібна пара додаткових простих кнопок. Таких геймпадів теж купа, на будь-який смак та гаманець.

//Саме на такому варіанті натискаю я, маю якусь стару версію Hori Fighting Commander. Великий, зручний, довгий дріт. Я задоволений. Ще раз наголошу що це варіант лише для ігр яким не потрібні стіки, - вони тут відсутні.

А є й варіанти де і 6 кнопок і 2 стіки.

>>32
І ми продовжуємо.

Варіант 3 (еліта старої школи): аркадний стік (домашня версія). Це дійсно контролер як на аркадах, просто закатаний в окремий корпус. Дуже крута, колись навіть культова, штука, свого часу обов'язковий атрибут професійного гравця. Всі "імена" грали на такому девайсі і ти, звісно ж, хотів у всьому їх наслідувати.

Нахабно та безсоромно (заздріть!11) ерегована паличка насолоди, яку можна смикати в будь-якому напрямку. Купа розкішних круглих кнопок, які легко намацати всіма пальцями навіть з заплющеними очима. Також все це можна безкінечно кастомізувати. Кольори, розміри, чутливість, електроніку, все.

Але нині це не має великого сенсу. Відомі гравці (які дещо впливають на вибір решти), типу Джастіна Вонга, Дайго Умехари чи Алекса Валле, грають на стіках тому що вони на них виросли. На них вони тренувалися, з ними перемагали. Але аркади помирають, навіть в Японії. Їх замінили домашні консолі та онлайн. Частково цьому й ковід посприяв (падло таке). І в останні роки все більше й більше гравців починають саме з геймпадів. І, якщо витратили на це достатньо зусиль, вони виграють на чемпіонатах. А це вже цілком собі показник.

З іншого боку, всі сучасні ігри виходять з прицілом на домашніх гравців. А це значить геймпад. Це впливає як на загальну схему керування, яку прикрутять до гри, так і концепцію виконання "складних" атак. Деякі сучасні ігри (Street Fighter 6 точно) мають "сучасні" ж схеми керування (не обов'язкові, вмикаються окремо в меню). В яких вам вже не треба тижнями тренуватися зав'язувати пальці у вузол, заради переможної атаки. Достатньо вчасно натиснути кілька кнопок. Або взагалі одну. Схема обмежена і не дає повного контролю над персонажем (та легких перемог). Але для "підпивасного" геймінгу вистачає.

інб4: на початку стік не те що не вирішить ваших проблем з введенням команд, він додасть нових (до смикання тої осоружної палички тре звикати).

Варіант 4: хітбокс. Відносно нова тема (їй років з 10). Вигляда як аркадний стік, в якого відпиляли паличку насолоди і замінили її на окремі 4 кнопки. Якщо часто їздити на турніри чи бодай хоумфайти то доволі корисний ергономічний момент. А ще це, фактично, звичайна клавіатура. Але з фетишними свічами, круглими кейкапами та меншою кількістю кнопок (зате більшою ціною за все це). Від чого колись йшли, до того й прийшли. І це все теж можна безкінечно кастомізувати, було би бажання (та гроші). І на цей тип контроллера аж бігом перейшла купа кіберспортсменів.

Ця штука вистрілила завдяки хорошому маркетингу неабиякої точності при введенні команд переміщення і тепер ти ніколи ніколи не стрибнеш вперед, вводячи комбінацію для "вогняної кулі" (вниз, вниз-вперед, вперед+А), бо випадково натиснув ще й "вперед-вверх" (під час активної гри є безліч можливостей запороти введення команди). В принципі, якщо є час та натхнення тренуватися, надто з прицілом на змагання, є сенс купувати таку штуку та вчитися з нею працювати. Перевага аркадного стіка збереглася (купа великих окремих кнопок для ударів і вам вже не треба обирати що ж забіндити на єдину вільну кнопку, А+В чи В+К), саму ж паличку замінили на простіші (для звикання) 4 кнопки.

Тне енд.

Загалом, в 2023 не має великого значення на чому ви граєте. Це починає грати роль на високих рівнях гри з живим суперником, де вже важлива кожна дрібниця (а ще в Японії є якісь відбіркові змагання, на яких заборонено грати з геймпадами). Але в перші роки грати можна на чому завгодно, поки це зручно. І поки ваш контроллер підключається напряму, а не через додатковий адаптер (додаткові лаги).

//Мова про чесну гру, а не про використання макросів. Бо такі нині зустрічаються в онлайні. В будь-яку секунду можуть провести складну комбу (ознака суворого ноулайф профі з 9000 годинами) але мають великі проблеми з простими діями, типу кроку вбік чи блокування (характерна ознака новачка).

Контроллер справний? Вам зручно? Вперед, за перемогами.

Бо можна ж купити такий самий стік як "в Дайго".

//Дайго Умехара, 42 роки (2023) жива легенда кіберспорту, професійний гравець в файтинги з гігантським досвідом. В поле зору широкого загалу потрапив завдяки епічному EVO Moment 37 (гуглиться).

Але але щоб грати "як Дайго" вам знадобиться не один десяток років.

Тому грайте на чому зручно і не грайте собі мізки. Це весело.

Мирного неба.

А хто це аж до кінця дочитав, закиньте пару гривенів Степану на бірду, на дрон в сусідній нитці чи знайомим волонтерам. Або все це одразу :)

>>32
А у мене є дешевий польський геймпад з аналоговими стіками, який я ще в нульових купив щоб в PES грати на пека. Досі іноді юзаю як наприклад в емуляторі пс3 коли персону5 проходив.
Хз навіщо вам ця інфа, алесь ось так.

Графоманія для майбутніх поколінь чи шо.

Як перестати смоктати і почати... Смоктати менше?

Пан мав трохи чату та натхнення, пан написав літери.

Поїхали чи шо.

Ознайомся з словником термінів файтинг ігр. В кожному гайді є купа специфічних термінів типу окіземе, реверсал чи дп і ти маєш розуміти що це означає.
РТФМ: https://glossary.infil.net/

Вибери свого персонажа (-ів, у випадку командних ігор). Це окрема і доволі складна тема але, поки ти не збираєшся на EVO, цілком спокійно можна обирати персонажа за розміром м'язів, по довжині спіднички чи навіть по аватарці. Ефективність персонажа, силу, "крутизну", залиш для подальших етапів. Але май на увазі - в кожній грі є свої "топи" і свої "аутсайдери". 20 років тому Едді (Tekken) був найулюбленішим героєм наших ігрових клубів, просто тому що за нього могли вигравати навіть абсолютні новачки в грі. Натискай випадкові кнопки, щось та вийде. І суперник це не заблокує. Але це не тому що Едді такий крутий персонаж. Це тому що гравці тих часів були поганими. Але з часом прийшов досвід і Едді вилетів з списку популярних персонажів тої гри.

Зараз в тебе задача - освоїти основи.

Звикни до того як рухається герой. В залежності від гри, персонажі можуть мати різну швидкість руху/висоту стрибків. Вивчи мувлист. Прості атаки, командні, спеціальні, супери. Це не лише для того щоб бити супротивника, це ще й для контролю простору навколо себе (іноді ще й для переміщення). В різних атак різна дистанція ефективності. В грі King of Fighters зустрічається персонаж з батогом, який може тебе дістати аж на іншому боці арени. І що з тим будеш робити?

Якісь атаки просто знімають життя супротивнику. Якісь добре підходять для контролю простору. Якісь можна використовувати як ППО (мають хороші протиповітряні властивості). А з якоюсь атакою можна йти в контратаку бо вона рухає героя вперед і має так звані "кадри невразливості" (чи автоброню). Це все треба знати і використовувати. Туди ж - маєш знайти для свого персонажа атаки для покарань (коли тебе вдарили в блок і можеш зразу відповідати), атаки які дістають лежачих супротивників, атаки з якими сам будеш вставати і атаки які пробивають сидячий блок (так звані "черезголову"). Або знайти на якомусь форумі (з тих які ще вимкнули) тіпа, який все це зробив за тебе. Також бажано знати коли все це використовувати не слід. Умовно, кидати з близької дистанції вогняну кулю в суперника, який володіє якимось "магічним дзеркалом" (Юкі, Last Blade), що відбиває всі атаки "снярядного" типу (ножі, каміння, стріли, вогняні кулі), не найкраща ідея. Є ненульова вірогідність того що це повернеться тобі в лице, ще до того як втигнеш поставити блок.

В 2Д файтингах мувлисти відносно короткі але в 3Д іграх в мувлистах по 100500 і більше позицій. І в кожного вказаного там руху є свої переваги та недоліки. І значну частину з того треба опанувати, перш ніж на щось претендувати.

Вчися поєднувати всі атаки персонажа в простенькі комбо на 2-3 удари. Класика жанру (з 1991 року) - сидячий удар ногою (проста атака) + вогняна куля (спеціальна атака). Якщо це зробити швидко то супротивник, який пропустив перший удар, не встигне відновитись. І гарантовано пропустить другий удар. Профіт!

Зараз з цим доволі просто, кожна бодай трохи популярна гра має якісь комбо-гайди на ютубі. Просто береш і повторюєш. Але май на увазі що далеко не все з тих комбо-відео вийде повторити в реальному двобої. Деякі ігри мають механіки виходу з комбо, в деяких іграх персонажі мають різні розміри і те що працює на величезному врестлері не спрацює на тендітній школярці. І, про всяк випадок, якщо ти граєш в King of Fighters XIII то не сильно журися з-за того що не зміг пройти тамошній режим комбо-випробувань. Вважається складним навіть професійними гравцями :)

Зверни увагу: коротке комбо на 3-4 удари, яке ти можеш гарантовано провести, набагато краще за комбо на 10-15 ударів, яке тобі вдається один раз з сотні і лише в тренуванні. Це характерна ознака (і фейл) новачків, які не звертають увагу на основні елементи гри, а зразу намагаються вивчити якесь суперпотужне комбо. Рівень складності твоїх технік має відповідати рівню твоєї гри. Це може не дуже весело зате доволі ефективно. Нема сенсу бігти вчити (дуже ефективну) механіку парирування в Street Fighter 3, поки в тебе проблеми з базовими рухами і ти ще не розумієш коли парирувати варто, а коли ні.

Наступне - пошук так міксапів. Це ланцюжок атак, які вимагають різного захисту проти них. Наприклад, вдарити два рази супротивника по ногах і, тим самим, змусити його зайти в нижній блок. І як тільки він це зробить ти (радісно) вдариш його атакою яка б'є "через голову". Якщо тобі пощастить то супротивник не встигне відреагувати на анімацію нової атаки і пропустить удар. І, зверни увагу, - виходів на той (радісний) удар у тебе має бути декілька. Інакше живий супротивник просто це завчить.

Десь на цьому етапі можна потроху викручувати складність гри проти компа на максимальну. Дійти до стабільних десь 7/10 перемог в версус-режимі вже хороший результат, який трохи підготує тебе до двобоїв з живими людьми в онлайні (бо якщо ти це читаєш то фіг маєш з ким грати ірл). Чому аж 7 з 10?..

Онлайн в файтингах доволі сильно залежить від його... Медійності. На релізі (основної гри чи великого длц) в онлайні купа люду з різним рівнем. Але з часом багато кидає гру і в ній залишаються лише фанати. Які з часом прокачуються до дуже суворих гравців. Мій перший нормальний бій в ранкеді Soul Calibur 6 був з якимось тіпом що набив за 18000 балів за Максі і десь за годину рубанини я зміг виграти лише один матч (напевно той чувак тоді вечеряти пішов). Декілька разів я вигравав в нього 2 битви з 5, часто вдавалося зняти йому 70%+ життя. Але так щоб взяти 3 раунди з 5, це лише раз. Чудовий результат для новачка SC6, я вважаю.

Але недавно я зустрів монстра, який мав за 60000 на Хільді і там в мене було взагалі без шансів.

Подібна різниця трапляється тому що Soul Calibur 6 гра, "стара". 2018 року. Середній щоденний онлайн (Steam, осінь-зима 2023) крутиться навколо 200-300 гравців. Новачків мало і система просто не знайшла нікого більш підходящого на мої 150 балів.

Вирішення проблеми: форуми чи дискорд-канали по грі, де можна шукати гравців під +/- свій рівень.

Дуже корисним на цьому етапі буде перегляд відео з досвідченими гравцями, з яких ти будеш брати таку собі статистику про використання різних ударів. Двобої таких гравців більшу частину часу взагалі "нудні", для людини не в темі, бо "вони не роблять нічого крутого". Але насправді під капотом там ведуться серйозні розрахунки для пробивання оборони супротивника, щоб вставити туди свою, підготовану в тренуваннях, атаку. І використовуються для цього лише найбезпечніші (гуглимо поняття "фреймдата", для тих кому хочеться більшого) рухи.

Гра (в файтинги але не лише) проти живої людини доволі сильно відрізняється від гри проти компа. Надто якщо грати проти досвідченого гравця. Якщо в тебе якась атака постійно працює проти комп'ютера це ще не значить що вона так само буде працювати і проти живої людини. Яка почитала форум (чи просто грала деякий час) і тепер знає як її уникати чи навіть карати. З цього ж випливає таке явище як "конфлікт" досвідів, коли різні люди сперечаються на тему доцільності тої чи іншої атаки. Все просто - в гравців які мають 5000 годин проти живих людей (в яких теж по 5000 годин) і гравців з 50 годинами проти нерухомого бота в тренуванні ну дуже різний досвід та розуміння ігрових механік.

Ну й останнє. Май якийсь план. Не натискай рандомно клавіші, а використовуй їх враховуючи специфіку обраного персонажа. Май якусь мету. Справа в тому коли ти щось робиш, щось інше в цей ж момент робити вже не можна. Найпростіший приклад - стрибок. В дуже великій кількості ігор (якщо взагалі не в більшості, я просто не знаю) персонажі в повітрі не можуть блокувати атаки. От ти на когось стрибнув, а суперник був до цього готовий і зустрів тебе своїм найкращим ударом.

От загалом і все.

І пам'ятай. Спочатку твоя основна задача не виграти матч. А навчитися чомусь новому. Що більше досвіду в грі ти маєш то більше опцій тобі доступні в одиницю часу.

Мирного неба.

А хто дочитав і має з чого то донатим Степану на бірду та/або Залужному на перемогу.

>>55
Ухх Cyberbots

>>55
> Зверни увагу: коротке комбо на 3-4 удари, яке ти можеш гарантовано провести, набагато краще за комбо на 10-15 ударів, яке тобі вдається один раз з сотні і лише в тренуванні
Сильно зависит от того, что это за игра - турнир/ММ или просто рандомный сетевой матч/мэш.
Если последнее - там как раз самое то, чтобы проверить новые опции в обстановке, приближенной к реальности, а не делать гарантированную базу.
При этом речь, скорее, не о комбах, а о сетапах и чём-то более высокоуровневом (комбы можно и в тренинг-моде задрачивать)

>>54
Я в Теккен грав починаючи з п'ятого на ПСП. Навіть не пам'ятаю чи був там Едді, мейнив Асуку та трохи грав за Ніну. Асуку мейнив бо грав погано, а в неї були досить прості комбо - зажимай кружечок тискай стрілки. Ніна подобалась як персонаж, але грати нею було важче.

Аж не віриться що вже минуло три роки як я цю графоманію розвів.

Їбані, блять, москалі, нахуй, пиздець, сука, шоб ви повиздихали.

Коротше, з подивом для себе дізнався що

1) в стімі на Теккен 7 бувають гарнющі знижки (269грн за Definitive Edition це непогано)
2) ця гра на моєму калькуляторі видає потрібні 60фпс і аж на максималках

Не грав в Теккен з часів п'ятірки (це часи реальної пс2, а не сучасність з емуляторами). Перше шо в очі кидається - 80 гіг. Святий боже, за що??? П'ятірка виглядає (окей, на емуляторах, з crt фільтрами) не сильно гірше але й займає лише 4.5 гіга. Окей, видалив все трохи порно. Йдем далі. Стопіцот персонажів, омг, хто всі ці люди? І взагалі, Теккен тепер аніме? Але є старі знайомі Ксюха, Лей, Джин, Пол, Аня з Ніною, значить не заблукаю. За десятиліття відсутньості в грі забув все і, фактично, починаю вчити все заново, як колись в клубі за Т2 (я не такий старий, Т1 я не застав). За пару вечорів пальці знов знайомо болять але зате трохи звик до системи. Трохи покурив навчальні відоси, в сучасних інтернетах їх якась просто неймовірна кількість. Але краще за практику все-рівно нічого нема, викрутив рівень компа на максимум і періодично чищу йому пику.

Хороша гра, рекомендую. Tekken 8, напевно, ще краще але там якісь неоднозначні відгуки від досвідчених гравців ціна в 2 399грн і це ще навіть не за всю гру (ще будуть якісь длц, за додаткові гривні).

>>474
> Сильно зависит от того, что это за игра - турнир/ММ или просто рандомный сетевой матч/мэш.
> Если последнее - там как раз самое то, чтобы проверить новые опции в обстановке, приближенной к реальности, а не делать гарантированную базу.
Та, це з точки зору людини яка вже трохи орієнтується, ти правий.
Для новачків (все шо я тут писав це саме для новачків, хто лише починає) все складніше бо якщо в тебе якась атака не вийшла то в тебе недостатньо ще знань/досвіду щоб розуміти чому так. Зафейлив введення команди? Недотримання якихось передумов (наприклад стійка не та)? І так далі.


>>582
> Ніна подобалась як персонаж, але грати нею було важче.
В файтингах, ще з часів другого стрітфайтера, існує "неофіційна" градація персонажів не лише за "рівнем сили", а й по тому наскільки вони складні в освоєнні (що впливає на їхню "силу", ага). Критично для новачків/підпивасів. В Теккені це взагалі дуже важливий момент бо багато місцевих персонажів стають "сильними" лише на дуже високому рівні (введення команд). Найпростіший приклад сімейка Мішіма (крім мами), яким, щоб залізти в топи турнірів, обов'язково треба вміти в Electric Wind God Fist. Якщо ти зафейлив інпут і отримав Wind God Fist то... Ну, gitgud, ага. І саме тому в Теккені для вивчення гри дуже часто радять Пола (Кінга/Браяна/Аску, залежить від частини). Пол генерує тонни дамага/секунда але при цьому в нього й доволі прості команди. Так, він не стрибає по арені, не має тонну рухів що вводять в оману. Але все це, щоб бути ефективним, потребує певного розуміння механік гри. Якого в новачків ще нема. І, якщо кількість фейлів буде занадто більшою за кількість вінів, то людина, як правило, просто дропає гру. І йде грати в якесь ммо де її за ручку проведуть до напису "молодець". tl/dr - Ніна завжди була не найкращий персонаж для новачка. Ніхто не забороняє, звісно ж. І взагалі вона крута. Але щоб її "зрозуміти" знадобиться більше часу ніж, наприклад, для Пола (він не просто так один з найпопулярніших персонажів, на всіх рівнях гри, у всіх частинах Теккен).

>>714
Так я і є підпивас (чи як то зараз модно казати вайфугеймер). Граю небагато, як правило за 1-2 тяночок у будь-якому файтані.

>>715
> Граю небагато, як правило за 1-2 тяночок у будь-якому файтані.
Це як присідання-відтискання. 5 разів за день менше ніж 25 разів за день. Але набагато краще ніж 0 разів за день :)

Тяночка це не так вже й погано. По старій пам'яті, в часи Т5ДР Ніна була одним з топ-3 персонажів гри. Ще Стів та Браян. В перекладі на нормальну мову це означало що ці три персонажа найкраще пристосовані до системи Т5ДР і перемога за них потребує "найменше" зусиль. А от Аска чи Аня вважалися доволі "ненайкращими" персонажами. Це з точки зору професійних японців/корейців, які буквально живуть в залах з ігровими автоматами. І хоча рівень підпивасів/вайфугеймерів (дякую за нове слово, я таке ше не чув) безкінечно далекий від того рівня на якому можна всерйоз розглядати рейтинги від чуваків типу JDCR (професійний кореець), це все-рівно впливало і на вибір персонажа і на бажання ним задротити. Умовно, за Стіва грало десь 7/10 гравців кожного села (хоча й безкінечного погано), в той час як за Лея якщо хтось і грав то наодинці і не признавався в цьому.

Хоча для вайфугеймерів (я теж дещо вайфугеймер та людина високої культури) є от старовинна серія Dead or Alive. На фінальну версію 5 частини в стімі теж часто знижки (якщо зовсім дешево хочеться то 2 частина (пс2/дрімкаст) добре емулюється), хоча й не такі яскраві як на Теккен 7. Непогана гра/система, репутацію якій добряче попсували спермотоксикозні моралісти, які нічого крім цицьок в ній не бачили. Але репетують вони так гучно що я теж деякий час вважав що та гра тіко за цицьки. Бачив першу частину трохи в клубах, в деморежимі. В неї ніхто не грав :) І перевірити почуте я зміг аж в часи пс2, коли сам нарешті пограв в 2 частину.

>>716
Грав колись у ДоА. Непогана гра, але я вже більше до Теккену і СФ звик. Особливо до СФ, закотився з двухи, потім EX2 на емулі, потім четвірка на ДВД за яким я їхав на Петрівку та купляв за абсолютно нереальні на той час 50 грн, ну і так далі.

>>718
Я починав з аркадного Кінг оф Файтерс 99 (на емуляторі) :) Шукав гайди, роздруковував факи (вдома не було інтернета).

Звісно ж першим великим файтингом в який я грав був сеговський Mortal Kombat але то було несерйозно. Бачив по телеку, мріяв про Weapon Lord але в моє село його так і не привезли тоді

В СФ2 я награвся на "денді" і вважав що він весь такий кривий. А потім крива дорога емуляції мене привела в серію Альфа і третя частина дотепер одна з найуюбленіших файтингів. Системи на яких бігав тодішній Third Strike в той час ще не емулювались нормально і треба було мати реальні або Дрімкаст або ПС2 (або ігровий автомат лол). От ПС2 в мене була але чому в мене не було СФ3ТС я хз.

Але безконкурентним королем файтингів в ті часи був безперечно Tekken, так. В першу чергу тому що він був 3Д, а це в ті часи було дофіга "прогресивно". 2Д ігри вважалися дитячими та несерйозними. І неймовірно епічна 3 частина просто забетонувала його ілітний™ статус. Хоча це ми тепер всі такі пафосні, - далі була дещо всрата четвірка. Але народна любов повернулася разом з Т5ДР.

Я тихцем більше любив Soul Calibur (ще з часів Soul Blade), файтинг зі зброєю це тоді було доволі оригінально (нормальні версії Samurai Spirits до нас тоді ще не дійшли були, за Last Blade не знали взагалі, Toshinden бачив лише по телеку, а Bushido Blade з пс1 мало кому подобався). Там було менше великих комбо в мувлисті і місцевою іліткою він вважався менш крутим. Але саме тому всяким рандомам типу мене в нього було легше ефективно грати. Те що ті "круті" 20-хітові комбо з мувлиста в Теккені ніхто не юзає ми взнали значно, значно пізніше. Десь як інтернет розвинувся настільки що ми отримали можливість качати відео з західних турнірів.

В ДоА, в той час, з всіх кого я знав, грав взагалі лише я один (решта не признавались?). Ми були дітьми та підлітками, бачили в тому лише стрибаючі цицьки, а це було, типу "соромно". І я прозрів аж на другій частині для пс2 (і інтернет-гайдах).

>>719
Першим файтаном зі зброєю в який я грав був MK Unchained на ПСП (він же Deception на ПС). Але там вона не була прямо супер корисною. Як правило зброя була повільною та не те щоби сильно била, виключенням це 3-4 персонажі у яких жонглювання саме через зброю було. Реально зброєю прикольно було грати хіба що Кітаною бо у неї були дуже швидкі атаки.

>>720
Не знаю чи буде то ще тобі цікаво тепер але спробуй Soul Blade (PS1). Порт з ігрових автоматів. Це те з чого починався Soul Calibur і вона (на емуляторі, з апскейлінгом та црт-шейдерами) навіть сьогодні ненайгірше виглядає. В динаміці. Бо на скріншоті занадто вже в очі кидається "ефект лампового телевізора" (це ті шейдери з якими я граю в ретро). Там є режим "пригод" де тиняєшся по карті і різну зброю здобуваєш, з різними характеристиками. Типу як в рпг. Я лише скачав і не маю нічого відкритого/здобутого на картці пам'яті. Але провів один бій і вже заробив віяло.