>>417
Фреш - як на мене варто глянути в гарному перекладі. Бо багато досить тонкого гумору. Дуже непоганий у перщій половині сезон який нажаль просідає десь в середині після
увага жорсткий спойлер переходу темної мегуки на світлу сторону хоч це і не перший приклад у франшизі але перший де на цьому вибудовується весь сюжет і так детально обставлений
хоча мені вона темною подобалась більше, так у персонажа була якась родзинка, внутрішній конфлікт, а після задружування вона просто розчинилась на фоні інших припинивши свій розвиток, причому і в них вкрала значну частину екранного часу. Ну і забави фейїв
так вони бувають тут як жіночого так і чоловічого роду яким приділяється досить багато часу, скажімо так, на любителя. Хоча кінець думаю буде здатний здивувати поціновувачів антиутопій.
Харткач - Дуже цікавий своєрідний сезон. Деякі від нього прямо в захваті, кип'ятком пісяють і вважають мало не найкращим що було за всю історію франшизи. На мене він справив куди стриманіше і скромніше враження. Хоча треба віддати належне його неординарності та пропрацьованості дрібниць. Мабуть це дійсно з усіх пурікюа те що найменьше схоже на звичайну пригоду дівчаток-чаріниць за своєю суттю, в тому плані що підтекст надто серйозний як для шоу розрахованного на аудиторію всьго лише 12+. Незвичний він в усьому, починаючи з графіки, вона тут може здатися занадто своєрідною, але як і до всього звикаешь за пару серій і вже здається що персонажі навіть не можуть бути іншими. Так і сюжетом, мотивацією антигероїв і всим іншим. Ті ж самі монстри-неділі виявляються скривдженими і впустившими у своє серце відчай та зло людьми, яких звісно лікує чудодійна сила пурікюа, за допомогою гарного прочухана та магії, як і завжди було. Досить вражає. Навіть генерали-антагоністи виявляються всього лише заблукавшими душами у яких виникли певні серьйозні проблеми на їх життєвому шляху, хоча в принципі глобально майже всі пурікюа будуються на цьому, але тут ця ідея отримала найвищий розвиток, можна сказати досягла свого апогею. Знову проглядають якісь релігійні мотиви, темних спокус і слабкості і в одночас сили людської дущі. Через увесь сезон іде теза - зла яке проникає у людські дущі, роблячи їх вразливими і яке очищається за допомогою магічних войовниць. Тут ця концепція доведена і пропрацьована майже до ідеалу. Що не дуже подобається, так це додані вже в середині сезону нові дві мегуки на розкриття яких було замало часу, як на мене стартовогу касту було б цілком достатньо а інших вводити на постійній основі не вартувало, але то вже таке. Не вважаю його улюбленим, але безумовно вартим уваги.
Сюіта - Взагалі, сезон досить простий, побудований здебільшого на тому що дівчата досить різні за характером і темпераментом, ба навіть життевим підходом
але не так як у футарі ва, чогось таки не вистачає, постійно сваряться отримують через це проблеми у боєвці і дисгармонію, потім знаходять спільну мову, миряться ідуть бити чергового вражого монстра і так по колу. Можливо комусь і заходить - мені не дуже. Хоча і чогось особливо поганого сказати теж нічого, хіба що теж зірвалися і довели основний каст до чотирьох мегук, хоча це було зовсім не обов'язково з моєї точки зору, але є сезони в яких дратуючого набагато більше. До того ж, Харткач, Сюіта, Смайл, у цих роках мабуть найкращий музикальний супровід, аранжування та звукорежиссерська робота. Та і виглядають вони графічно бомбезно - крупні плани, комбо атаки, хенсіни, все це дуже непогано намальовано, можна кайфанути поціновувачам класних саундтреків та анімацій. Одне з того за що я люблю Пурікюа. Дається взнаки що куці бюджети залишились в минулому. Як то кажуть на російскомовних ресурсах
пиршество для глаз. Проте цікаво що пізніщі сезони стали більш простішими в цьому плані.
Мабуть ехвективні менеджери порахували затрати і вирішили що воно того не вартує. Тому маємо що маємо. Коротше, дуже графонистий сезон, в усьому іншому - не погано.