>>476037
Не буде. І ось чому:
1. Повинен бути стратегічний задум
2. Повино бути розуміння як розвивати успіх
3. Повинні бути розуміння що робити якщо успіх не вдається зробити.
Курська операція.
Відверто кажучи, я вважав її доцільною, і на якийсь момент мені здалось,
що управління Збройних Сил знайшло перелік принципів війни і
подумало: «а що ж буде, якщо ми спробуємо їх дотримуватись?» І,
відверто кажучи, це на невеликий термін дало результат: удар по
противнику там де він не очікує, концентрація зусиль, перекидання
противником частини підрозділів, мотивація особового складу, полонені
противника для обміну. Елементарні прописні істини, але навіть це дало
хороший результат. І я не буду казати, що ця операція була помилковою,
але скажу інакше.
Задум хороший, початок хороший, подальші дії – тотальний провал.
Спочатку мені здалось, що задум полягав в заході на територію
противника, що дало багато в розумінні слабкості противника, та
рейдових діях.
Це була б одна з найуспішніших рейдових операцій
стратегічно-оперативного рівня, після чого була можливість замінувати
всю територію можливими засобами, підготувати Сумську область до
оборони, відійти з мінімальними, я повторюю, мінімальними втратами.
Але цього не відбулось. Можливо мета полягала в тому, щоб зайти в
Курчатово та захопити ТЕС. Досить швидко стало зрозуміло, що
наступальні дії зав’язли, і в такий момент обов’язками командира є
приймання рішень, маневрування, відведення сил та перегрупування. Я
нагадаю, що на той момент Головнокомандувач лишив свого начальника
штабу на управлінні всіма силами оборони, і поїхав безпосередньо
керувати наступальними діями на Курщині.
Дехто, на жаль, не читав ні AJP-3.2, ні FM 5-0, в яких прописано також і
про точки прийняття с*ка рішень, а саме точку в просторі й часі, де
командир або штаб передбачає необхідність ухвалити рішення, що
стосується певного варіанта дій своїх військ. Зазвичай така точка
пов’язана з визначеною зоною інтересу, і розташована так у часі та
просторі, щоб забезпечити командиру достатній час для реакції на події в
цій зоні.
Так само і про фазові лінії (Phase line Pl) – які визначають етапи операції,
на яких ти можеш переглянути наявність сил та засобів та наприклад
зупинитись, перегрупуватись, змінити напрямок тощо. Але окрім
стратегічної «стратегії» у вигляді точки на мапі та слів «захватіть» я чесно
не уявляю що, хто і як планує.
Ейфорія пройшла, і почалась стара добра відома нам «стратегія» генія
генерала. Я назвав її «лоб в лоб». Саме таким чином противник
розширив наступальний напрямок на Донеччині, захопивши Курахове,
після чого в 2025 почав наступальні дії на напрямку Великої Новосілки і
тепер це наступальний напрямок шириною в 80 кілометрів по фронту.
Але в погоні за стратегічною стратегією «давити там де не йде», Збройні
сили втратили резерви. Їх немає. І це важливо, саме тому що
дії
Головнокомандувача знищили ці резерви не принісши результату і
погіршивши стан справ на всьому фронті. Дуже засмучує той факт, що
навіть росіяни так не діють. Там де вони впираються – вони обходять:
Покровськ – обійшли з двох сторін, Щербинівка – обійшли з напрямку
траси на Костянтинівку, Серебрянське лісництво – обійшли, тобто вони
підтримують силами та засобами там де їх підрозділи мають успіх.
Карл, я це читав в мануалах ще в 2014 році, називається «розвинути
успіх»:
AJP-3.2 ALLIED JOINT DOCTRINE FOR LAND OPERATIONS
«Exploitation is the continuation of offensive action to disorganize the enemy
in depth following a successful attack»
«Розвиток — це продовження наступу з метою дезорганізації
противника після успішного удару.»
Проте ми з хлопцями хапались за соломинку надії імітації здорового
глузду, чувши, що десь «новостворені бригади» відправили на навчання
за кордон. Тільки ледачий не чув тоді питань військових (включно зі
мною) про те навіщо створювати нові бригади маючи величезний
некомплект існуючих. Але була надія, що нарешті створять резерви, що
дасть змогу хоча б часткової ротації підрозділів на хоч якесь відновлення,
і що в подальшому ці резерви будуть збільшуватись. Бо відсутність
резервів і некомплект в бригадах ЗСУ масштабував проблему відсутності
відпочинку підрозділів взагалі.
Завіса. Підпис: стратег.