>>395231
❓ Що очікує московську економіку: рецесія чи «похолодання» з перспективою відновлення росту?
На московії розпочався Петербурзький економічний форум. Тому сьогодні про економіку і поговоримо.
Є дві заяви, які візьмемо за основу:
🛑Перша — міністра економічного розвитку московії Решетнікова🗣:
«Ми загалом вже, мені здається, на межі переходу в рецесію».
🛑Друга — міністра фінансів Сілуанова🗣:
«Зараз похолодання, за яким буде літо».
Хто правий? Давайте дивитись на останні новини.
➡️ До вже традиційних проблем московської економіки у вугільній промисловості, залізниці та місцевих бюджетах (прочитати можна у цій статті) (
https://resurgamhub.org/ua/analytics/europe/eu/stagflation-has-arrived-the-vicious-circle-of-the-russian-economy-that-will-lead-the-kremlin-to-disaster)
➡️ Додались нові кризові блоки: металургія та агро, і остаточно затвердилась криза в нерухомості та іноземних інвестиціях.
📌 Криза в нерухомості
Нові дані (
https://www.moscowtimes.ru/2025/06/16/prodazhi-kvartir-v-novostroikah-ruhnuli-na-40-a166198) свідчать, що продаж квартир у новобудовах впав на 40% порівняно з минулим роком. Через це забудовники добудовують чинні проєкти, але не ризикують вкладатись у нові. Гальмування будівництва, своєю чергою, знижує попит на сталь та поглиблює скорочення доходів залізниці.
📌 Металургійна криза
Попри те, що ця сфера фактично напряму пов’язана з обслуговуванням ВПК, московські металурги б’ють на сполох. (
https://kanaldim.tv/ru/rossijskim-metallurgam-grozit-masshtabnyj-krizis-prichiny-i-vozmozhnye-posledstviya/)
➡️ Через «сильний рубль» та слабкий попит ціни на сталь знизились на 35% до рівня 2020 року, при цьому, через інфляцію за ці ж роки, собівартість виробництва продукції зросла на 50%. За оцінками металургів, без втручання держави (зниження податків та пільгового кредитування), виплавка сталі скоротиться на 25-40%.
Загалом за 2024 рік московія скоротила (
https://www.interfax.ru/business/1031544) виробництво сталі на 7% (найгірший показник серед десятки найбільших світових виробників сталі). Експорт сталі скоротився на третину: з 32 млн тонн станом на 2021 рік до 20 млн тонн у 2024 році.
➡️ При цьому у 2024 р. скоротився й внутрішній попит на сталь на 6% (основний обсяг скорочення припав на другу половину року). Найбільша асоціація сталеварів прогнозує скорочення внутрішнього попиту на сталь ще на 10% у 2025.
💬 Для прикладу, одне з найбільших підприємств з виплавки сталі — Магнітогорський меткомбінат — вже скоротив виплавку на 25% та зупинив 2 з 8 доменних печей. Економісти зазначають, що падіння виробництва на 20-30% — це бюджетна смерть для металургійних мономіст.
➡️ Натомість за «ефектом доміно» нові проблеми в металургії ще більше загострюють вже наявну кризу у вугільній промисловості.
📌 Криза в інвестиційному секторі та відтік капіталу
Зупинити ефект доміно можна було б різким припливом іноземних інвестицій або хоча б зупинкою наявного відтоку капіталу.
Мінфін московії визнав неможливість зупинити відтік іноземного капіталу. Попри введені у 2024 р. жорсткі вимоги для іноземного бізнесу, покликані перешкодити виходу з московського ринку — зобов’язання іноземних компаній продавати власні активи за 40% від ринкової вартості та перераховувати 35% у бюджет від ціни продажу — це не зупинило відтік іноземних компаній, який Мінфін оцінив (
https://www.moscowtimes.ru/2025/06/18/desyatki-v-mesyats-v-minfine-priznali-nevozmozhnim-ostanovit-uhod-inostrannih-kompanii-iz-rossii-a166393) як «десятки на місяць».
➡️ За даними (
https://rumafia.io/news/45033-rocsijskaja_ekonomika_poterjala_pochti_300_milliardov_dollarov_inostrannogo_kapitala_s_nachala_konflikta_v_ukraine) ЦБ московії, із 497,7 млрд прямих іноземних інвестицій, які мала московська економіка на початок 2022 року, до початку 2025 залишилося 216 млрд (-57%). Це найменший обсяг, еквівалентний 2009 року.
📌 Криза в агросекторі
Ця криза взагалі відкриває новий горизонт для України 🇺🇦
➡️ У червні обсяг експорту московської пшениці впав (
https://www.moscowtimes.ru/2025/06/16/eksport-rossiiskoi-pshenitsi-v-iyune-obvalilsya-v-pyat-raz-a166195) у 4,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експорт зерна скоротився за період з 1–15 червня як в обсязі (з 185 тис. тонн до 38 тис. тонн), так і в географії експорту (з 40 до 11 країн), у кількості залучених портів у відвантаженнях (з 29 до 11) та кількості компаній-експортерів (з 77 до 14).
А підтримати експорт «продажем запасів зі сховищ», як у минулі роки, не вдається, оскільки й так цих запасів на 30-35% менше порівняно з минулим роком.
❓ Причина різького скорочення? Через санкції здорожчала вартість вирощування, і зараз собівартість московської пшениці стала дорожча за французьку чи американську, а тому на неї зменшився попит.
➡️ Всі ознаки вказують, що це не похолодання, а цілком невпинний рух «доміношної економічної зими».