2.5-jigen no Ririsa
Косплеєри, значить. Тематичний ромком. Типу нічого нового, але
тайтл досить унікальний, бо ця тема згадувалась хіба в Sono Bisque
Doll wa Koi wo Suru. Ну і в геншикені, але там це було не в
пріоритеті, та і дивились вони якусь відверту залупу про дівчинку з
відром на голові, фу, як згадаю то аж тіпає. Тут, на щастя, щось
фентезіподібне і зрозуміле.
Ну і паралельно з косплеєм тут головний герой (з психологічною
травмою та розчаруванням в тридєжінках) збирає собі, по суті,
мимоволі гарем.
Правда, усвідомлення того що
він зробив, до нього приходить аж під кінець, але все ж це
відбувається і це добре. Могли просто на мороз спустити як в
бокутомодачі. Не дивлячись на гаремність, тут більшу частину
часу він тусив з однією тянкою, самою першою з якою він
познайомився, теж отаку_ншою (на диво цікава і приємна тянка). Була
ще одна
подруга дитинства, яка теж до нього
зберегла почуття (фотомодель), але мейнова тут явно була виражена.
Потім ще хікка з'явилася і … гяру. З нею там ще (трохи форсед на
жаль) драматична головна історія серіалу була потім. Так шо
персонажі мені сподобались загалом.
Тайтл звісно фансервісний, еротики теж трохи є (це в основному з
перевдяганням це повязано), але все ж з досить серйозним підходом
до теми.
Як кажуть самі герої історії: косплей - це 2.5 вимір, і є переходом
між мангою/аніме в реальне життя. Ну, так воно і є. При чому в
переносному сенсі теж. Бо цей рід діяльності можна використати для
соціалізації, про що тут теж темка піднята.
Щодо реалізму і технічних нюансів - тут все досить серйозно, не
зважаючи на ромкомність, як я вище і згадував. Пошиття костюмів,
процеси перевдягання, робота фотографа, і косплеєра з камерою, з
глядачами, позування, тактика дії на масзаходах - було цікаво.
Проте хоча серіал наче і новий, але автори дещо забули - це
існування онлайну. В інтернеті якби теж можна свої фотки
викладувать і здобувати популярність. Подають все так, наче
косплеєрів просто їбать яка обязаловка брати участь в кожному
івенті.
Ну і відносини між самими косплеєрами та їхня мотивація.
Згадується мій особистий досвід походів на
місцеві сходки анімуфагів які теж в це намагались. Узагальнено
можна було виділити 2 типажі людей що там були. Перші - це справді
�