767 (2).jpg
(81.15KB, 960x540)
%3Ca%20href%3D%22%2Fpol%2Fsrc%2F1746793153642-0.jpg%22%20onclick%3D%22return%20expandFile%28event%2C%20318790%29%3B%22%3E%3Cimg%20src%3D%22%2Fpol%2Fsrc%2F1746793153642-0.jpg%22%20width%3D%22960%22%20style%3D%22max-width%3A%20100%25%3B%20height%3A%20auto%3B%22%3E%3C%2Fa%3E
767 (1).jpg
(193.69KB, 1020x680)
%3Ca%20href%3D%22%2Fpol%2Fsrc%2F1746793153660-1.jpg%22%20onclick%3D%22return%20expandFile%28event%2C%20318791%29%3B%22%3E%3Cimg%20src%3D%22%2Fpol%2Fsrc%2F1746793153660-1.jpg%22%20width%3D%221020%22%20style%3D%22max-width%3A%20100%25%3B%20height%3A%20auto%3B%22%3E%3C%2Fa%3E
767 (3).jpg
(184.92KB, 1280x797)
%3Ca%20href%3D%22%2Fpol%2Fsrc%2F1746793153683-2.jpg%22%20onclick%3D%22return%20expandFile%28event%2C%20318792%29%3B%22%3E%3Cimg%20src%3D%22%2Fpol%2Fsrc%2F1746793153683-2.jpg%22%20width%3D%221280%22%20style%3D%22max-width%3A%20100%25%3B%20height%3A%20auto%3B%22%3E%3C%2Fa%3E
Зазвичай, коли йдеться про конфлікт Індії з Пакистаном, усі
згадують лінію контролю, теракти й ядерне стримування. Але є один
гравець, який мовчить, але тримає добрий шмат пирога — Китай .
Майже третина Кашміру (а це понад 30 тис. км²) — під його
контролем. І це не просто так
Територія під назвою Аксаї Чін давно вже живе за китайськими
законами. І це тільки початок: Пекін має апетити ще на весь Ладакх,
частини Непалу, Бутану, Сіккім та Аруначал-Прадеш. Чому саме ці
регіони? Бо всі вони межують із Тибетом, а для Китаю контроль над
«дахом світу» — питання не просто безпеки, а стабільності
режиму
Підтримка Пакистану в питанні Кашміру — постійна лінія китайської
політики з 60-х років. Пакистан у цій системі для Китаю, як і
фактор Північної Кореї в контексті протистояння із Південною Кореєю
та Японією — інструмент тиску на сусідів, у цьому випадку на
Індію
Пакистан — китайське проксі?
Поки Нью-Делі стримує Ісламабад, його погляд відволікається від
Пекіна. Хитро? Дуже. Навіть попри електрифікований і укріплений
індійсько-пакистанський кордон, Індія тримає там значно більше
військ, ніж на гірських рубежах із Китаєм, де інфраструктура
мінімальна
А тепер уявіть: мир із Пакистаном — і вся ця потуга переміщується
до Тибету. Пекін цього допустити не може...
А як же Росія?